Доповідь.Творчий підхід до моделювання уроку

Творчий підхід до моделювання уроку в початковій школі

ВСТУП

Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань. Це зокрема:

- підвищення рівня мотивації учнів;

- використання суб’єктивного досвіду набутого учнями;

- ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;

- формування в учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

- здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;

- підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;

- створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;

- наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;

- формування моральних цінностей особистості;

- розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;

- створення ситуації успіху.

У в зв’язку з цим учитель початкових класів повинен дотримуватися цілого ряду вимог. Проаналізуємо основні вимоги кожної групи.

I. Вимоги до структури уроку включають

- чітко визначені цілі та завдання уроку;

- визначення типу уроку, органічний зв'язок всіх частин уроку;

- зв'язок уроку з попереднім уроком і закладені перспективи на наступний урок;

- вибір оптимальних, виходячи із цілей і завдань уроку, методів вивчення і закріплення нового матеріалу;

- оптимальність домашнього завдання (форма, обсяг, врахування індивідуальних особливостей учнів і т. д.).

II. Вимоги до підготовки та організації уроку

- підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;

- можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;

- використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі виконання навчальних завдань, перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;

- при підготовці виділити складні моменти нової теми, продумати методику їхнього пояснення.

III. Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають наступне:

- урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам'яті, уваги, мислення, мовлення);

- формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);

- урок повинен сприяти формуванню мотиву позитивного ставлення учнів до навчання.

IV. Вимоги до техніки проведення уроку припускають - певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;

- сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна доброзичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);

- взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;

- використання різних видів діяльності учнів, підтримувати інтерес до уроку.

Щоб підготувати і провести такий урок, учитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування, конструювання уроку:

Мета уроку, побудованого на засадах компетентнісного підходу, повинна співпадати з очікуваними результатами (Мета=результат) і бути конкретизованою, тобто визначені предметні та ключові компетентності відповідно до конкретного уроку.

Мета є сукупністю цілей кожного етапу уроку. Цілі визначають тип уроку, тип - його структуру, структура - розподіл часу на різних етапах уроку.

Цілереалізація - це процес, під час якого ціль із внутрішньої мети переходить у наслідок - результат діяльності. Мета цього етапу - спрямувати пізнавальну діяльність учнів, навчити їх формулювати мету й визначати шляхи її досягнення. Від того, чи розуміють і усвідомлюють учні мету своєї діяльності, залежить особисте ставлення до навчання, навчальний процес стає осмисленим. Тобто цей етап забезпечує активність на наступних етапах уроку. Задля того, щоб досягти успіху, учні повинні розуміти, навіщо вони прийшли на урок, чого вони повинні досягти та як це зробити.

У світлі компетентнісного підходу до навчання необхідністю є формування мети уроку не через учительську мету, а через результати учнівської діяльності, тобто через формулювання очікуваних результатів уроку. Формування результатів має відповідати таким вимогам: висвітлювати результати діяльності учнів на уроці, а не вчителя («після цього уроку учні зможуть...пояснювати, визначати, характеризувати, давати оцінку тощо»); чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку; чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів. Взагалі мета уроку має бути сформульована так, щоб про її досягнення можна було судити об’єктивно. У центральній частині уроку - досягнення очікуваних результатів через опанування учнями нових знань і способів дії.

У дидактичному вимірі результат компетентнісної освіти можна підкреслити таким виявом індивідуальності учня:

Знання	«Я знаю, що...»
Діяльність	«Я вмію це зробити. Я можу. Я роблю. »
Творчість	«Я створюю... Я придумую...»
Емоційно-ціннісна сфера	«Я прагну. Я хочу. »

Отже, визначаючи цілі уроку, треба передбачити такі їх групи:

1) основні знання і вміння (предметна компетентність, яка визначається з навчальної програми);

2) допоміжні знання й уміння як необхідна умова засвоєння основних (ключові компетентності - з Державного стандарту початкової загальної освіти);

3) світоглядні (розвиваючі) й виховні,

4) формування якостей особистості (комунікативних, інтелектуальних, культурних тощо), які забезпечать їй повноцінне функціонування в суспільстві.

Типізація уроків

Класифікація уроків за типами досить різноманітна. Це зумовлене тим, за якими ознаками вчені її здійснюють.

Базовою є типізація уроків за дидактичною метою:

У практиці початкової школи найчастіше використовуються мішані уроки - комбіновані (а також, зважаючи на молодший шкільний вік, - нетрадиційні уроки (урок-гра, подорож, інтегрований урок, конкурс, презентація і т.д.). В освітньому просторі початкової школи діють авторські педагогічні системи (наприклад, система розвивального навчання Д.Б.Ельконіна і В.В.Давидова, "Крок за кроком", "Критичне мислення", "Росток", "Артпедагогіка" й інші), які мають свою типізацію уроків.

Тому учитель, визначаючи тип уроку, може скористатися будь-якою його класифікацією. Головне - компетентнісний підхід зобов’язує при плануванні і проведенні системи та окремого уроку забезпечувати цілеспрямованість у формуванні ключових і предметних компетентностей відповідно до державних вимог до навчальних досягнень учнів за кожною змістовою лінією певного предмета різноманітними методами і технологіями, які орієнтовані на результативно-діяльнісну освіту.

Структура сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу

У структуру компетентнісно спрямованого уроку слід вносити наступне.

1. Конкретизувати загальну мету (цілі: освітні, розвивальні, виховні, самовдосконалення)уроку.

2. Визначати предметні та ключові компетентності, формуванню яких буде присвячений даний урок.

3. Формулювати цілі й визначати очікувані результати.

4. Здійснювати мотивацію навчальної діяльності. Бажано, щоб учні під керівництвом учителя з’ясували, чи готові вони до вивчення теми, що їм бракує, що саме вони повинні вміти й знати, щоб успішно виконати основне завдання.

5. Бажано в залежності від структури уроку розподіляти зміст на навчальні ситуації: теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.

6. Необхідно до кожної навчальної ситуації формулювати цільове завдання й відповідно до нього підбирати методи навчання, адекватні дидактичним функціям (засвоєнню, формуванню, узагальненню) та змісту навчального матеріалу ( теоретичний, практичний).

7. Чітко визначати завдання: що повинен учень навчитися роботи саме на цьому уроці (діяльнісний підхід). Розрізняти зміст освіти (чому вчу) і зміст навчального матеріалу (за допомогою чого вчу). Відповідно до змісту навчального матеріалу та методів роботи підбирати оптимальні форми організації пізнавальної діяльності.

8. Обов’язково при виборі змісту, методів і форм орієнтуватися на цільову установку й уявний очікуваний результат спільної діяльності.

9. Забезпечувати здійснення рефлексії навчальної діяльності. Учні повинні вчитися рефлексувати (аналізувати) власну діяльність, оцінювати її, порівнювати досягнуті результати на уроці з очікуваними.

10. При оцінюванні учнів враховувати саме набуття ними предметних компетентностей, умінь вирішувати проблеми, пов’язані з даною навчальною темою.

Модулі (етапи) конструювання вчителем сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу

Модуль вступного повторення (етап актуалізації опорних знань учнів)

Мета: визначити рівень попередньої підготовленості учнів, що стосується теми, актуалізувати знання, що потрібні для введення нового матеріалу, активізувати мислення учнів.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну, уміння вчитися. Інформаційну.

Методи: фронтальна бесіда, усне опитування, робота зі схемами, рисунками, метод прогнозування, робота з текстом підручника, самоперевірка за зразком тощо.

Прийоми: «Інтрига», «Дивуй!», «Фантастична добавка», «Відстрочена загадка», заповнення кросвордів, «Альтернатива», «Світлофор», «Мозковий штурм», «Асоціація», «Зайве слово», «Назви відповідь», «Пошук загального», «Групування слів», «Лото», «Зашифровки», «Незакінчені речення», гра «Так чи ні» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні.

Засоби: диктанти, тести, ТЗН, навчальні та наочні посібники, підручник, таблиці, моделі тощо.

Модуль вивчення нового матеріалу (етап засвоєння нових знань)

Мета: допомогти учням засвоїти факти та основні ідеї. забезпечити якість вивчення нового матеріалу, формувати вміння виділяти головне, актуалізувати, порівнювати, зіставляти, забезпечити диференційований підхід, встановити зв'язки між засвоєними та новими знаннями.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, уміння вчитися.

Методи: пояснення, розповідь учителя, коментоване читання тексту підручника, проблемний виклад матеріалу, семінар-практикум, фронтальна бесіда, дискусія, робота з книгою, посібниками, схемами, таблицями, рисунками, моделями, демонстрація презентацій.

Прийоми: «Асоціації», «Мозкова атака», створення проблемної ситуації, використання яскравих афоризмів, порівнянь, образів, «Знаємо-бажаємо дізнатися-дізналися», «Моделі, що ожили», «Снігова грудка», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Броунівський рух», «Два- чотири-всі разом», «Навчаючи-учусь», «Павучки», «Місткий кошик» тощо.

Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.

Засоби: ТЗН, підручники, посібники, довідники, ІПетеІ;, інформаційні таблички, роздавальний матеріал, таблиці, моделі тощо

Модуль практики (етап формування та вдосконалення вмінь і навичок)

Мета: формувати вміння практичного застосування знань, умінь і навичок, формувати й удосконалювати вміння й навички у стандартах прямого й успішного руху до накресленої мети, забезпечити ситуацію вибору, формувати вміння розвязувати типові завдання, формувати творчі вміння, переносити знання і способи діяльності, життєвого досвіду в нову ситуацію.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.

Методи: практичні роботи, розв’язування завдань за зразком, метод коментування, робота з підручником та різними джерелами інформації.

Прийоми: «Асоціативний ряд», «Синтез думок», «Альтернатива», «Коментування», «Навчаючи - учусь», «Карусель», «Поєдинок», «Інтелектуальний тур», змагання тощо. Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.

Засоби: ТЗН, математичні диктанти, тести, навчальні та наочні посібники, роздавальний матеріал, схеми тощо.

Модуль спостереження і діагностики (етап контрольно-коригувальний)

Мета: організувати і підтримати безперервний зворотний зв'язок, одержати своєчасну інформацію про успішність просування у навчанні всіх учнів, спостерігати за процессом засвоєння та застосування знань, умінь і навичок, здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну.

Методи: спостереження, дискусія, створення проблемної ситуації тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Зворотний зв'язок», «Релаксаційні вправи», рефлексія тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ТЗН, завдання для моніторингу рівня знань, навчальні та наочні посібники тощо.

Модуль домашньої роботи

Мета: удосконалити, узагальнити, систематизувати знання, вміння та навички, розвивати самостійність та творче мислення, формувати вміння самостійно засвоювати окремі питання навчального матеріалу.

Формувати групи компетентностей: інформаційну, уміння вчитися, соціально-трудову. Методи: виконання вправ, письмових і графічних робіт, підготовка повідомлень, самоперевірка, індивідуальне опитування, фронтальна бесіда, робота з підручником, довідниками, додатковою літературою, використання INTERNET тощо. (залучення консультантів, усний коментар, самостійна робота, що аналогічна до домашньої).

Прийоми: «Інтелектуальна розминка», «Одне завдання на двох», «Вірю - не вірю», «Так-ні», «Знайди помилку», «Вибери сам», «Ярмарок - подорож», «Заздалегідь», «Творче завдання», бліц-опитування ланцюжком, тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, групова.

Засоби: навчальні та наочні посібники, довідкова література, Іпіегпеї, інформаційні таблички тощо.

Модуль узагальнення і систематизації (етап узагальнення і систематизації знань, умінь і навичків)

Мета: узагальнити і систематизувати знання, уміння і навички, установити загальні зв’язки в матеріалі, що дозволяє побачити учням тему (розділ) в цілому.

Формувати вміння застосовувати набуті знання під час розвязування задач різного рівня складності, формувати потребу до постійної самоосвіти, продуктивної творчої діяльності. Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну.

Методи: порівняння, узагальнення, усна розповідь, бесіда, вступні, оглядові Прийоми: «Шпаргалка», «Пошта», «Я - вчитель», «Інтелектуальне лото», «Ділова гра», «Аукціон ідей», «Творча робота», «Учені та їхні відкриття», «Фантастичні фігури» тощо. Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, інформаційні картки, тести тощо.

Модуль психологічного супроводу

Мета: врахувати психофізіологічні особливості учнів, розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, сприймання, мислення, мовлення, уяву тощо) формувати пізнавальний інтерес, створити позитивно-емоційний настрій і психологічно комфортні умови, сприяти позитивному ставленню учнів до навчання.

Методи: інтерактивні, ігрові, релаксаційні тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Навіювання», «Відстрочена відгадка», «Бліц­опитування», «Релаксаційні вправи», «Зворотний зв'язок» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні, колективні.

Засоби: ТЗН, інформаційні таблички тощо.

Модуль рефлексії (етап підсумків уроку)

Мета: встановити відповідність між поставленими цілями та результатами, вчити учнів аналізувати власну навчальну діяльність, оцінювати її, порівнювати досягнуті результати на уроці з очікуваними.

Методи: інтерактивні, ігрові, релаксаційні тощо.

Прийоми проведення рефлексії: усна рефлексія: висловлення думок у формі оповідання, діалогу тощо, “Підведемо підсумки” (на уроці я.... дізнався, зрозумів, навчився, змінив своє ставлення до....тощо),“Незакінчене речення», письмова рефлексія: есе, синквейн, щоденник, кольорова феєрія тощо.

Обов’язково на кожному уроці проводити фізкультхвилинки як один із способів формування здоов’язбережувальної компетентності.

Самоаналіз уроку

За наслідками уроку учитель повинен проводити його самоаналіз.

Пам'ятка-алгоритм для самоаналізу уроку в контексті компетентнісного підходу

1.Назвіть тему уроку. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками.

2. Сформулюйте мету уроку. На розвиток яких компетентностей були спрямовані цілі уроку? Чи були вони досягнуті в процесі уроку? Чи були сформульовані очікувані результати навчальної діяльності? Порівняйте досягнуті результати уроку з очікуваними.

3.Якими шляхами забезпечено формування компетентностей?

4. Назвіть тип уроку. Обґрунтуйте його вибір.

5. Обґрунтуйте доцільність вибраної структури уроку. Чи була вона раціональною для цілереалізації?

6.Чи раціонально розподілений час, відведений на всі етапи уроку?

7. Назвіть технології, методи, форми, прийоми організації навчальної діяльності на уроці. Обґрунтуйте їх вибір та поєднання для реалізації цілей. Наскільки вони сприяли реалізації діяльнісного і особистіно-орієнтованого підходів?

8. Чи наявна мотивація навчальної діяльності на уроці? Які прийоми були використані для її формування?

9.Які засоби навчання застосовувались? Обґрунтуйте їх доцільність.

10. Чи наявний диференційований підхід на уроці до учнів? Обґрунтуйте необхідність його застосування.

11.Чи використано елементи самоосвіти, саморозвитку, самовиховання? Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів на уроці?

12.Як було організовано контроль (самоконтроль, взаємоконтроль) засвоєння знань, умінь і навичок? В яких формах і якими методами цей контроль здійснювався?

13. Які елементи в ході уроку були найбільш вдалими?

14.Чи вдалося повною мірою реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому?Яківисновкинеобхіднозробитинамайбутнє?

Таким чином, сучасний урок - це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом із ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою. Особливістю сучасного уроку є компетентнісна спрямованість, що стає особливо актуальною в умовах модернізації освіти й сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей, діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи.

У зв’язку з цим змінюється змістовна лінія уроку, по-іншому викладається структура навчального матеріалу, модель уроку видозмінюється. Учитель, виконуючи одну зі своїх функцій - проектування педагогічної діяльності, вносить корективи як у формальну частину поурочного плану, так і в аналітичну (діагностичну), змістову лінію. Кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу - освітньої, розвивальної, виховної та самовдосконалення.